«Била вішалкою та катувала розпеченою ложкою»: В Ужгороді мама жорстоко знущалась над сином. Серце розривається

Історія, від якої волосся стає дибки у будь-якої адекватної людини, сталася із дев’ятирічним мешканцем Ужгорода. Попри свій юний вік, ця дитина не розбалувана цукерками, дорогими іграшками і поїздками на відпочинок, зате він дуже добре знає, що таке біль, сльози та переживання. Він та четверо його сестер рано осиротіли. Після смерті батьків діти опинилися в притулку, а потім сталося те, що мало б кардинально змінити їх життя на краще – дітей забрали в сім’ю під опіку, однак натомість вони потрапили у справжнє пекло, пердає Корупція.Інфо.

Після смерті батьків, діти проживали у Перечинській школі-інтернаті. Саме там їх ще майже два роки тому запримітила 37-річна мешканка Ужгорода, яка вже мала кількох власних дітей. Тим не менше, вона оформила опіку над Васильком (ім’я хлопчика змінене з етичних міркувань.



– Ред.) та його чотирма сестрами. Своє рішення пояснювала тим, що «хоче дати їм тепла та ніжності, бо не може дивитися на страждання дітей у державній установі».

На сполох забили сусіди, коли побачили, що прийомні діти часто ходять у синцях. Тим не менше, прийомна мати увесь час відмахувалася, мовляв, «десь впали, це ж діти». Тим не менше, пильні ужгородці звернулися із заявою до адміністрації навчально-виховного комплексу, де навчалися прийомні діти.

Останньою краплею стало, коли у квітні минулого року Василько досить тривалий час, без видимих на те причин та медичної довідки не відвідував школу. Оскільки дитина мала рекомендацію від психолога про особливу увагу з боку вчителів, бо вважалася педагогічно занедбаною, небайдужі громадяни написали в школу та службу в справах дітей лист-прохання про перевірку умов, в яких живуть прийомні діти.

– Тим не менше, хоча діти часто мали сліди побоїв, представники соціальних служб та з навчального закладу не виявили порушень догляду за дітьми у сім’ї, -розповідають у відділі комунікації Національної поліції Закарпатської області. – Більше того, директор школи видала наказ, яким зобов’язала вчителів та батьків із класів дітей цієї родини не втручатися в справи сім’ї. У той же час, кажуть сусіди, вони бачили, як рідні діти прийомної матері граються в дворі, а всиновлені у цей час покарані. Вони також значно частіше стояли у кутку, а Василько мав найбільше проблем з опікунами. Свідки заявляють – мати неодноразово говорила про те, що «зламає» хлопчика.

Врешті, 9 травня минулого року близько опівночі Василько опинився в лікарні. Прийомна мати привезла туди дитину у важкому стані. Медика зізнаються, що коли його оглянули, жахнулися самі.

– Вона спочатку просила оглянути дитину поза межами медзакладу, та лікар категорично відмовився, – розповідають у клінічному центрі нейрохірургії та неврології Ужгорода, куди госпіталізували хлопчика. – У нього на тілі були сліди серйозних побоїв, опіків, та інтоксикація організму. Але прийомна мама пояснила лікарю, що дитина впала у ванній. Медики в цю історію не повірили та забрали хлопчика в реанімацію. Там дитина все розповіла дорослим.

Почуте дорослих буквально шокувало – Василько пояснив лікарям, що його били ременем із залізною пряжкою та пластмасовою вішалкою, морили голодом, прив’язували скотчем, катували розпеченою ложкою, та про інші жахи життя в новій родині.

– Медики розповідають, що дитина довго не могла наїстися, перебувала в жахливому психологічному стані, – говорить заступник начальника відділу з розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я людини, слідчого управління ГУНП в Закарпатській області Оксана Данко. – Проте, незважаючи на те, що це маленький хлопчик, він зміг себе захистити, йому вистачило сміливості заявити про ту несправедливість, яка його спіткала, і не відмовитися від своїх свідчень.

У Василька діагностували черепно-мозкову травму, зробили операцію з пересадки шкіри, оскільки такі рани вже не могли загоїтися самостійно. Загалом маленький пацієнт перебував на лікуванні до липня 2016 року. А після цього знову повернувся у Перечинський інтернат. Прийомна мати від нього офіційно відмовилася, а за кілька днів – і від його п’ятирічної сестри.

Своє насильство над дітьми ужгородка пізніше правоохоронцям пояснювала тим, що вони «неадекватні та істеричні». Навіть переконувала, що хлопчик сам собі наносив тілесні ушкодження. Однак дитина пройшла психолого-психіатричну експертизу, яка визнала хлопчика абсолютно нормальним. Щоправда, після пережитого він став наляканим, тривожним та замкнутим.

Сьогодні багатодітній ужгородці повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 121 ККУ, ч. 2 ст. 125 ККУ та ч. 1 ст. 127 ККУ. Але доки тривало слідство, вона встигла народити ще одну дитину. А постраждалий від її рук хлопчик панічно боїться знову потрапити в сім’ю, хоч і сумує за сестрами, троє з яких досі перебувають під опікою підозрюваної у страшних злочинах.

 

Джерело - http://korupciya.com