Сенат підтвердив новий пакет санкцій: що саме чекає на Росію

В п’ятницю вночі за українським часом (в четвер ввечері за Вашингтоном) Конгрес США завершив схвалення нових антиросійських санкцій.


Сенатори проголосували за затвердження нового санкційного пакету, який два дні тому сенсаційною більшістю схвалила Палата представників.
Причому в Сенаті голосування також виявилося майже одноголосним: документ підтримали 98 законодавців, 2 проголосували проти.
“Європейська правда” вже публікувала статтю про законопроект, який уповноважує блокувати можливі спроби Трампа послабити санкції проти Москви (див. публікацію “Деталі нових санкцій проти Росії: що змінив Конгрес у законі про покарання ворогів”).
Зараз до вашої уваги – детальній огляд, підготовлений у Вашингтоні українською службою “Голосу Америки”, з незначними редакційними змінами від редакції ЄвроПравди, а також опис подальшої долі документа. Адже у Білого дому і надалі лишається можливість загальмувати даний документ.

Законопроект, схвалений Палатою представників США цього тижня, об’єднав у собі заходи з посилення санкцій проти Росії, Ірану та Північної Кореї. Кілька місяців знадобилось американським законодавцям для доопрацювання законопроекту і дотримання процедури прийняття.
У червні посилення санкцій все ж було затверджене Сенатом, та згодом, з огляду на процедурні питання, законодавці змушені були доопрацювати законопроект і знову внести його до Конгресу, цього разу – до Палати представників.
За два дні після успішного голосування в Палаті представників Сенат підтвердив підтримку документа, схваливши законопроект без жодних змін. Та щоб санкційний закон набув чинності, його має підписати президент США.
Російський розділ затвердженого Конгресом законопроекту має чотири основні мети:
Перша мета:
надати законодавчої сили чотирьом указам (executive orders) президента Обами, виданим в 2014 році і спрямованим проти так званих сепаратистів в Україні та тих, хто підтримує їхню діяльність, осіб з найближчого оточення Путіна, а також проти посадовців Януковича (вони, як відомо, нині проживають у Російській Федерації).
Ці укази також обмежують можливості залучення американських інвестицій до фінансового сектора Росії, оборонних технологій та сфери енергетики.
Окремо законопроект надає законодавчої сили указам Обами 2015 та 2016 років про блокування активів через кібернапади, включно з блокуванням доступу Росії до її власності – маєтків у Нью-Йорку та Меріленді. (Нагадаємо: минулого року в законопроекті STAND For Ukraine Act також містилося положення про закріплення законом існуючих санкцій проти Росії.



У грудні Палата представників це законодавство ухвалила, проте воно застрягло у Конгресі, оскільки в Сенаті не встигли провести голосування до завершення законодавчої сесії).
Друга мета:
Розширити існуючі санкції, зобов’язуючи президента, а не просто надаючи йому право, вводити посилені санкції, що стосуються обмеження залучення боргу для енергетичного, фінансового секторів, а також видобутку нафти, можливості державних російських підприємств залучати фінансування через приватизацію або інвестування на суму від 10 мільйонів доларів.
Заборона на підтримку російських проектів з видобутку нафти нетрадиційних джерел розширюється також на проекти поза межами Росії.
Водночас встановлюється мінімальна дозволена участь у таких проектах російських компаній, що підпадають під санкції, на рівні 33%. Таке положення дозволяє забезпечити безперешкодне виконання, зокрема, проекту з постачання каспійських енергоресурсів до Європи​ “Шах-Деніз”, в якому міноритарний пакет має російська компанія “Лукойл”.
Третя мета:
Запровадити нові санкції, пов’язані з кібервтручаннями та порушеннями прав людини з боку Російської Федерації, а також санкції, пов’язані зі значною корупцією в Росії.
Критерії для внесення змін до санкцій залишаються практично незмінними і стосуються врегулювання кризи в Україні, як передбачено Мінськими домовленостями. Повноваження накладати санкції і визначати перелік осіб, які підпадають під них, залишається за президентом, а от процедура внесення змін до санкцій дещо модифікується.
Це – четверта мета:
Відтепер для зняття чи послаблення санкцій президенту необхідно буде запитувати про згоду Конгресу, зміни санкційного режиму набуватимуть чинності лише в разі, якщо не буде заперечень законодавчого органу.
Російський розділ законопроекту присвячений не лише санкціям.
Документ чітко визначає пріоритети зовнішньої політики, яких має дотримуватись президент щодо Росії, зокрема:
– закликати уряд Росії вивести сили з території Грузії, України та Молдови;
– домогтися передачі контролю над зовнішнім кордоном цих територій відповідним урядам;
– припинити дії, які завдають шкоди обраним урядам цих країн, та інше.
Пріоритетність підтримки енергетичної безпеки України визначена окремим положенням і містить, серед іншого, пункти про підтримку реформ енергетичного ринку, протистояння російському проекту “Північний потік-2”, просування енергетичної безпеки України у співпраці з європейськими країнами.
Наголошується також і на посиленні співпраці з ЄС, зокрема використовуючи Фонд протидії впливу Росії з бюджетом у 250 мільйонів доларів на 2018-2019 бюджетні роки.
Найбільш неоднозначним положенням законопроекту, яке викликало обурення ряду європейських країн, є новація, яка надає президенту повноваження обмежувати фінансування та постачання товарів і послуг від американських організацій для трубопровідних проектів Росії навіть за межами РФ. Хоча в законопроекті зазначено тільки право, а не обов’язок президента накладати такі санкції, європейські країни засудили такий захід, вказуючи на його негативний вплив, насамперед, на російський проект “Північний потік-2”.
Ряд американських експертів критично оцінили технічні положення законопроекту, якими надається можливість Міністерству фінансів США накладати санкції на проект, якщо в ньому бере участь російське державне підприємство, що займається залізничними перевезеннями, гірничовидобувною діяльністю або металургією. Хоча ця норма не має прямої дії, а передбачає відповідне рішення Міністерства фінансів США, аналітики вважають, що ризики для інвесторів можуть посилитись.
Законопроект здобув широку підтримку в Конгресі США, що є потужним сигналом про незмінність політики США стосовно Росії та її дій в Україні, Молдові та Грузії. Після остаточного голосування в Сенаті, законопроект надійде на підпис президенту, який прийматиме остаточне рішення про його подальшу долю. Все ж широка підтримка в обох палатах Конгресу означає, що
навіть якщо Трамп застосує право вето, його – за всіма ознаками – законодавці зможуть легко подолати.
Але є ще один варіант.
Згідно з Конституцією США, якщо мине 10 робочих днів від часу, коли законопроект опинився на столі президента, і він його ще не підписав, законопроект автоматично стає законом. Та ця норма має важливий виняток. Принцип “автоматичного підпису” діє лише в тому разі, якщо після спливання 10-денного строку Конгрес працює в сесійному режимі.
Натомість зараз сесія закінчується: з 29 липня Палата представників йде у відпустку аж на п’ять тижнів.
А в міжсесійний час діє прямо протилежна норма, що відома за назвою “кишенькове вето” (pocket veto). Якщо президент протягом 10 днів не підписує певний закон, той “вмирає” і надалі Конгрес може лише розглянути документ наново.
Наразі не надходило інформації про готовність Трампа застосувати такий механізм. Джерела свідчать, що президент швидше за все підпише новий закон про санкції проти Росії, Ірану та Північної Кореї. Водночас у четвер з Білого дому пролунала несподівана заява про те, що Трамп може накласти вето на санкції проти РФ, щоб посилити їх.

РЕКЛАМА:

Джерело - eurointegration.com.ua