Кому удар, а кому покращення: новий закон принесе великі зміни пов’язані з кредитами

Українців чекають великі зміни пов’язані з кредитами через прийнятий Верховною Радою новий закон.

Зокрема, якщо людина не погоджується з підвищеною банком ставкою, він має написати відповідну заяву в відділенні не пізніше, ніж через місяць. Відбудеться офіційне розірвання кредитного договору, і позичальникові відведуть ще 30 днів на повну виплату позики. Весь цей час банк буде зобов’язаний нараховувати стару (непідвищення) кредитну ставку.

При цьому новим законопроектом зберігається вимога до кредитних договорів з «плаваючою ставкою» – в них повинен виписуватися максимум, вище якого банк не має права підвищувати відсоток.

Однак експерти відзначають, що цей об’єктивний на перший погляд, механізм підходить тільки для міжнародних ринків, де іпотека коштує людям по 1,5-3% річних – її платять все життя і ще активно перекредитовуються в інших банках, якщо графіки виплат хочуть поміняти. Але це не підходить для України, де люди спочатку отримують кредити на квартири під 28-30%, а потім банки починають їм щось піднімати під різними соусами, і просто ставлять перед фактом.

«Все переходить в категорію шантажу – не подобається нова ставка, віддайте нам, що позичали. І нікого не хвилює, що кредит узятий на 10 або 20 років і у сім’ї немає більше коштів, а житло вже не продати за початковою ціною – воно подешевшало через непросту економічну ситуацію в країні. Люди змушені погоджуватися на кабальні умови, оскільки піти в інший банк на кращі умови немає можливості.



Іпотечного ринку немає, і якщо хтось і дає подібні позики, то найчастіше на таких же непідйомних умовах»,
– зазначив експерт.

У той же час в законі є позитивний момент для позичальників, особливо для валютних – це деталізація правил досудового врегулювання. Якщо документ буде прийнятий, то кредитори більше не зможуть дошкуляти позичальників після врегулювання і укладення відповідного договору. Неважливо – підвищувався чи курс долара чи ні, умови виплат позик мінятися не будуть. Все, на що банк погодився з умовами реструктуризації кредиту, він зобов’язаний виконувати.

При цьому законопроектом посилюються вимоги до поручителів по кредитах. Вони ніяк не зможуть відкрутитися від виплати, якщо сам позичальник не платить. Навіть якщо один поручитель помре, то його майно може бути продано з молока (в рахунок погашення кредиту), а якщо поручителів декілька – борг доведеться платити всім живим.

Що стосується спадкоємців, то банку відводять 6 місяців, щоб звернутися до офіційних спадкоємцям за виплатою кредиту. Їм пропонуватимуть або переподпісать кредитний договір на себе і гасити позику за графіком, або повернути всю суму боргу відразу.

Як тільки борг буде погашений (позичальником або його поручителем), у банку буде тільки 14 днів, щоб переписати на клієнта право на заставу. Відповідні зміни про права власності слід вносити до реєстрів рухомого та нерухомого майна. До сих пір банки з цим не дуже поспішали, і могли за півроку залишатися власниками застав по повністю виплачених кредитах.

Одночасно новим документом перекривається ряд схем, за допомогою яких корпоративні позичальники виводили застави з-під дії кредитних договорів, залишаючи банки з неповерненнями. Це стосується і прав на продаж майна кредиторами, і банкрутств, і управління заставами. Навіть, якщо закладена підприємством по кредиту нерухомість буде перебудована або реконструйована, наприклад, банк все одно матиме на неї повне право. Чи зможе відняти і продати, якщо позика не буде гаситися своєчасно і в повному обсязі.

Крім усього іншого, законопроектом прописується застосування в Україні електронних документів і електронного підпису. А також дозволяється передача платіжних інструментів – платіжних кар – третім особам, якщо у них є відповідна довіреність (нотаріально завірена) від власника рахунку. Однак в цьому випадку, з банку знімається відповідальність за операції по карті. Тобто, якщо з рахунку пропадуть гроші, то ніяких компенсацій людині він не виплатить.

Проект також офіційно дозволяє банкам укладати з клієнтами повністю електронні договору на розрахунково-касове обслуговування, що в теорії повинно дати поштовх до розвитку послуг електронного банкінгу. За дейсвующій правилам людині в будь-якому випадку слід зустрітися з банківським працівником і поставити підпис під контрактом.

РЕКЛАМА:

Джерело - http://korupciya.com