Люди самі програмують себе і своїх дітей на бідність. На це впливають всього 4 фактора!

Це, друзі мої, називається двома словами: генетичні злидні.

Де знаходяться витоки злиднів? Яка ймовірність, що вона закладена в нас самих? Бізнес-тренер і популярний лектор Наталія Грейс в одній зі своїх книг спробувала відповісти на ці питання.

Вона впевнена, що існує Закон Генетичної Убогості – причина того, чому люди самі програмують себе на бідність. Виявляється, на це впливають всього 4 фактора.

У цих причинах легко впізнаються наші пострадянські реалії.

1.Менталітет

У дитинстві в будинку у однокласниці ми часто стрибали на дивані, поки не бачили дорослі. Нас дуже радували пружини; приводив в захват пил, який клубами летів з дивана від наших стрибків. Коли через двадцять років я зайшла до своєї подруги дитинства, то з жaхoм побачила в кутку все той же диван, на якому ми колись стрибали.

Він не сильно змінився, наскільки я могла пам’ятати, але тепер я була вражена бідністю і убогістю обстановки. Я подумки підраховувала, скільки могла коштувати покупка нового дивана, заміна засмальцьованих стільців, дзеркала, розбитого і заклеяного обгорткою від шоколаду.

Поки ми говорили, в уяві я мила і білила стелю, переклеювати шпалери. Мені хотілося вимити вікна, обсиджені мухами, повикидати палиці і картонки, що стирчать з-під дивана, битий квітковий горщик, обв’язаний панчохою.

«А що, якщо погано з грошима?» – подумала я.



Але мозок пручався і пропонував мені купити хоча б недорогу плівку під колір дерева і обклеїти нею стіл. Куди б я не подивилася, мій погляд натикався на якусь поломку, бруд, плями і сміття.

Мозок раптом сказав мені: «Як ти думаєш, чому поруч з бідністю завжди бруд?» Я вам тепер таке ж питання задаю. Навіть якщо замінити слово «завжди» на «практично завжди» або «часто», то легше від цього не робиться.

Бруд – це прояв НЕ безгрошів’я, а менталітету. Вдумайтеся: бруд – це прояв відповідного менталітету. А оскільки бруд і злидні – сусіди, то і злидні – це своєрідний менталітет. Злидні знаходиться в «немитій» голові.

2.Міщанство

У школі у мене була приголомшлива вчителька з літератури – Тамара Григорівна, неабиякого розуму, дуже мудра жінка. Вона якось сказала фразу, яку я запам’ятала на все життя.

Хтось запитав її, що означає міщанство, і вона відповіла: «Міщанство означає пити зі старої облізлої чашки, коли нова в серванті стоїть». Так прийнято в багатьох будинках: на чорний день гроші відкладені, на білий день чашка нова в серванті стоїть, тільки білий день настає рідко, а чорними заповнюється все життя.

Хто живе очікуванням майбутнього, для того воно ніколи не настає. І тоді я зрозуміла це: соромно бути бідним, соромно бути брудним. Соромно мати в голові розруху, яка неминуче відбивається і на житло, і на менталітеті дітей. Життя очікуванням майбутнього призводить до розрухи.

3.Комплекс Попелюшки

Знаю одну жінку, яка більше двадцяти років збирала гроші, щоб купити дачу. Вона одна виховувала двох доньок. Дівчата жили впроголодь, і старша з них розповідала мені, як їй було соромно виходити на подвір’я в старих вельветових брюках з залатаним колінами.

Дівчинка росла, і з кожним роком дивом росли її штани. Сантиметр за сантиметром розгорталася підвернута знизу тканина. Вона була не такою, як вся інша штанина, і це видавало жебрацькі хитрості. Мабуть, звідси пішов вислів: «Голота на вигадки хитра».

Не варто розповідати, що система в державі не дозволяє досить заробляти. Я не систему лаю, а гниль в мізках. На одні й ті ж гроші можна виглядати гідно або по жебрацькому. Коли мати, нарешті, купила дачу, обидві доньки не мали до цієї дачі ні найменшого інтересу, але нескінченно дорікали мати в тому, що вона не навчила їх, що означає бути жінкою.

У дівчат сформувався комплекс попелюшки. Вони, звиклі бачити протерті крісла і старий посуд, облізлі рушники та пальто семирічної давності, згодом, ставши дорослими, боялися витрачати на себе гроші.

Всякий раз, коли вони щось купували: вони ніби відчували себе негідними нових хороших речей. Це, друзі мої, називається двома словами: генетичні злидні. Вона вже в свідомості, в клітинах, в кpoві, в кістках. Cтрах витратити гроші на себе робить вас жебраком.

4.Неусвідомлене програмування. 

Діти, які бачать облізлі кути, неусвідомлено програмуються на злидні. Уже в підлітковому віці вони починають усвідомлювати її тяжкість. Облізлі стіни і брудні коридори погано впливають на здатність студента до навчання.

Бруд і злидні пригнічують людину, звичний вид убогої обстановки програмує бути невдахою. Ви могли б заперечити мені, що ненависть до злиднів стимулює деяких людей розвиватися і заробляти гроші, але я вам відповім, що куди більша кількість людей ламається під непосильним тягарем бідності.

У слів «біда» і «бідність» один корінь. Женіть геть від себе бiду, міщанство і злидні. Як же мені подобається фраза: «Багатство – це стан розуму». Так ось, злидні – це теж стан розуму. Багатство і бідність – це стан вашого розуму і ваших думок.

РЕКЛАМА:

Джерело - http://ukrainians.today