“Я благала Тимошенко: “Врятуйте моїх дітей”, – Наталя Окунська

Вона розповіла про розлучення із Сергієм Власенком

Важке розлучення Наталії Окунської та народного депутата від фракції “Батьківщина” Сергія Власенка описували багато ЗМІ. Більше двох років Франція надає їй політичний притулок.

Окунська дала відверте інтерв’ю “Комсомольской правде”.

– Франція – одна з країн-засновниць ЄС.



Там дуже складно отримати притулок навіть політикам. Чому вам довелося бігти з України саме в цю країну Євросоюзу?
– Головною причиною такого вибору стало те, що правосуддя Франції не залежить від політики. Це країна, де ретельно і неупереджено вивчають справу. Отримавши всі документи по побоям і знущанням, які мені довелося пережити, вони у всьому зуміли розібратися. У підсумку я отримала політичний притулок. Фактично, це притулок від Сергія Власенка і партії Тимошенко.

Французька влада дійсно дуже серйозно ставиться до біженців. Наскільки я знаю, за останні кілька років у наданні притулку вони не відмовили тільки мені. Моє досьє становить близько 500 сторінок. Там йдеться про репресії проти мене, використання політичного ресурсу. Напевно, французи були вражені такою жорстокістю, цинізмом, з яким політик, знищує свою колишню сім’ю.

Є багато моментів, які у Франції визнані неприйнятними з боку Власенка. Наприклад, питання по разудочеренію дитини. В Європі це вважається дикістю. Навіть спробував таке зробити, скажімо, у Франції, моментально став би “нерукопожаним”, негайно позбувся мандата і можливості займатися політичною кар’єрою.
Чому я кинула все і бігла з чотирма дітьми? Іншого вибору мені не залишалося. На батьківщині проти мене завели 5 кримінальних справ. Мене хотіли без причини посадити дуже надовго.

– Що це за кримінальні справи?

– Першу кримінальну справу мій екс-чоловік порушив у Франції з приводу викрадення дитини з України. Хоча у мене є всі документи, які підтверджують, що діти перетнули кордон абсолютно легально. За мене взялася прокуратура і поліція. В результаті я отримала кілька судових процесів у Парижі.

Моя донька Поліна прийшла на одне із засідань суду й заявила: “Він не займається мною 9 років, він не платить аліменти, він не дзвонить мені. Він абсолютно не приділяє мені ніякої уваги. Я хочу жити з мамою”.

Якимось дивним чином Власенко виграв цей процес. Тоді дочка зателефонувала йому і сказала: “Ти виграв. І яким чином ти збираєшся виконувати це рішення? Силою мене забрати? У мішок мене посадити?”

Після цього відносини Поліни і Власенка остаточно зіпсувалися. Вона сказала, що доти, поки він не відмовиться від виконання цього рішення, вона не хоче його знати.

Проте, Поліну він забрав. Ми неодноразово просили його підписати мирову. Дуже просту мирову. Без аліментів. Нехай тільки дівчинка живе у Парижі, а бачити вона його може безперешкодно, скільки він захоче.

Але цього не сталося. Станом на сьогоднішній день в Україні і Франції він подав проти мене вже кілька позовів до суду. Думаю, просто з шкідливості. Щоб позбавити мене можливості нормально жити, працювати. Будучи політичним біженцем у Франції і без того складно з грошима. А тут ще й доводиться віддавати великі суми адвокатам. Захищатися-то якось треба.

Знайомі кажуть, що і в Києві проти мене вже є кілька справ. Навіть запущений процес по визнанню мене неосудною. З огляду на приналежність Власенка до парії “Батьківщина” не сумніваюся, він доб’ється успіху.

– Що ви маєте на увазі?

– Політичні зв’язки. Є люди, які свого часу були або у Кабміні Юлії Тимошенко або ж негласно працювали на неї. Багато і зараз зберегли свій вплив і положення. За іронією долі глава комітету Верховної Ради з прав людини – зараз заступник голови “Батьківщини” Григорій Немиря.

– Вважаєте, він має відношення до програної вами у Франції справі?

– Але чому тоді, програний мною суд став для моїх французьких адвокатів повною несподіванкою. Вони і гадки не мали, що в ЄС дитину, яка живе з мамою протягом 9 років, можуть раптом віддати батькові. Проти волі розлучити дитину з її двома братами і сестрою. Особливо з урахуванням того, що я не можу повернутися в Україну. В іншому випадку мене позбавлять статусу політичного біженця.

Більш того, мене ще й зобов’язали виплатити Власенку 6 тисяч євро, які я йому нібито повинна. Уявіть, я – мати одиначка ​​та біженець, повинна не останній людині Тимошенко. Подивіться в його декларацію про доходи. Для Власенка мої 6 тисяч євро – жалюгідні копійки. Просто, вирішив з принципу обібрати мене до нитки.
Зараз мій адвокат подає відразу кілька касаційних скарг. Як в Україні, так і дві касації у Франції. І якщо це не допоможе, – буду звертатися до Європейського суду, готова розповісти всім правду про цинізм і принципи цієї людини Тимошенко.

– А зараз сам Сергій Власенко в судових розглядах бере участь?

– За останні 8 років він, здається, практично ніколи не з’являвся в залі суду. Правда нещодавно приїхав до Франції і цілу годину на суді розповідав, що він – народний депутат, дуже відомий політик. Чомусь оголосив, що навесні в Україні будуть якісь дострокові вибори, а він – права рука Тимошенко. Завів стару платівку, що Юлія Володимирівна стане президентом, а йому як мінімум світить крісло прем’єр-міністра.

У цей момент суддя його нарешті зупинив, заявивши, що ця мова недоречна, на цьому засіданні вирішується доля його доньки, а не Юлії Тимошенко.

– А ви не пробували вплинути на колишнього чоловіка через Тимошенко?

– Звичайно. Я неодноразово писала Тимошенко відкриті листи. Зверталася до неї, як до матері, як до жінки. Скаржилася, що її юрист поводиться відверто не по-чоловічому, не по-людськи, не по-християнськи. Мені вдалося пробитися до неї на особисту зустріч. Я передала їй документи, що підтверджують, що він багато разів бив мене, благала: “Врятуйте моїх дітей, зупиніть його будь ласка. Я вас дуже прошу”.

Вона сухо відповіла: “Так, так, звичайно-звичайно”.

– І на цьому все?

– Послухайте, не будьте наївні. Я не знаю, що Тимошенко зробила для жінок або дітей за останні роки. Може бути підняла питання насильства в сім’ї? Може підняла хоч одне питання по дітях? Або вона не знає, що в Україні з аліментів зараз заборгованість на багато мільярдів гривень? Це ж не газ, не нафта.

Про те, що діти – наше майбутнє, від неї я можу почути тільки в рекламних роликах перед виборами. В Європі справжню цінність дитинства вже давно усвідомили, а в Україні, на жаль, поки тільки використовують для агітації.

Я це в повній мірі відчула тільки коли переїхала до Франції. Тут дитина і його права, це – основа основ. Навіть коли Власенко виграв у мене суд, виконавча служба в першу чергу прислухалася до дитини. Тому, навіть маючи на руках всі рішення судів, він не має права силою забрати дитину з його будинку. В іншому випадку в ЄС він сам опиниться під слідством.

– Ви, пам’ятається, також подали до суду на Власенка з приводу будинку…

– Так, в шлюбі ми придбали будинок. Дуже великий будинок на 800 кв. метрів. Коли я йшла від Власенка, не претендувала ні на житло, ні на що інше. Моєю метою було піти, а не заробити на розлученні. Тоді я не подавала до суду, не хотіла ділити майно, травмувати дітей скандалами. Хотіла тільки одного – щоб його більше не було в нашому житті.

Але Власенко почав у мене відсуджувати двох доньок. Мою старшу і нашу загальну Поліну. У процесі він у судовому порядку разудочеріл одну з них. Судів було дуже багато, засідань 30. Але він, як знаєте, адвокат, член юридичного комітету. Міг використовувати всі ресурси і зв’язки. Було дуже важко. У якийсь момент я зрозуміла, що єдиний спосіб відвернути його від дітей, – це перемкнути його увагу на будинок.

– Тому вам довелося бігти за кордон?

– У Києві у мене просто не було б жодних шансів зберегти дітей. Протистояти цілій політичній партії, яка має своїх людей майже всюди, я б точно не змогла.
Як раніше повідомляв інформаційний портал “Знай.ua”, Окунська розповіла, хто допомагає Власенку в політичному цькуванні..

За матеріалами: znaj.ua