Через карантин вчителі масово підвищують кваліфікацію та вже не бояться відстоювати власні права.
Станом на сьогодні від закриття шкіл постраждало більше мільярда учнів, що складає 72,4% від загальної кількості учнів всієї планети. Про це пише освітній омбудсмен Сергій Горбачов з посиланням на World Economic Forum.
За декілька тижнів карантину змінилася система навчання учнів та студентів у всьому світі. З одного боку, пов’язані з пандемією зміни системи навчання викликали певні незручності, але, з іншого боку, вони спонукали до пошуку нових рішень, які в подальшому призведуть до трансформації систем освіти в багатьох країнах.
Ось три головні тенденції щодо змін в освіті, які окреслив World Economic Forum.
1. Карантин спонукав та підштовхнув освіту до змін та інновацій
До пандемії зміни у навчанні в академічних установах по всьому світу відбувалися досить повільно: через традиційний лекційний підхід до викладання, закостенілі інституційні системи, застарілість класних кімнат та обладнання. Проте COVID-19 змусив педагогів, заклади освіти та уряди шукати нові ефективні рішення за відносно короткий період часу.
Наприклад, через COVID-19, у лютому школярі та студенти Гонконгу почали вчитися вдома, використовуючи інтерактивні додатки. 120 мільйонів жителів Китаю отримали доступ до навчальних матеріалів у прямому ефірі.
А в одній зі шкіл Лівану почали використовувати онлайн-навчання навіть із фізичного виховання. Школярі знімали і відправляли відеозаписи спортивних тренувань та занять своїм вчителям як «домашню роботу», що, зокрема, підштовхнуло студентів до освоєння нових цифрових навичок. Батько одного з учнів зазначив: «У той час, як заняття спортом займали всього декілька хвилин, мій син три години знімав, редагував і відправляв відео своєму вчителю в правильному форматі».
Батьки, педагоги та учні сприйняли і зрозуміли концепцію цифрового навчання – навчання всюди і завжди, з будь-якого місця у найрізноманітніших форматах. Традиційне очне навчання у класі доповниться новими формами навчання – від прямих трансляцій «лідерів суспільної думки у сфері освіти» до світу віртуальної реальності.
2. Державно-приватні партнерства набувають більшого значення у трансформації освіти
На початку карантину сформувалися консорціуми і коаліції для вирішення питань навчання під час карантину з використанням цифрових платформ та інструментів, сформованих за участю різних зацікавлених сторін (уряду, видавців, фахівців у галузі освіти, постачальників технологій та операторів телекомунікаційних мереж). У країнах, що розвиваються, де освіта переважно надається урядом, у майбутньому це може стати вагомою та послідовною освітньою тенденцією.
У Китаї Міністерство освіти сформувало міждисциплінарну робочу групу на чолі з Міністерством освіти та Міністерством промисловості й інформаційних технологій, щоб розробити нову хмарну платформу для онлайн-навчання і для модернізації комплексу освітньої інфраструктури.
Крім того, в Гонконгу об’єдналися більш ніж 60 освітніх організацій, видавців, фахівців у галузі засобів масової інформації та індустрії розваг у консорціум, який пропонує більш ніж 900 освітніх ресурсів, включаючи відео, розділи з книг, інструменти оцінювання та безплатні консультаційні послуги. Консорціум планує продовжувати використовувати і підтримувати платформу навіть після того, як загроза COVID-19 мине.
Тобто освітні інновації привертають увагу, виходячи за рамки проєктів із типовим державним фінансуванням або у формі некомерційного соціального проєкту. В останнє десятиріччя ми вже бачили підвищений інтерес та інвестиції з боку приватного сектора в освітні рішення та інновації. Від Microsoft і Google в США до Samsung у Кореї, Tencent, Ping An і Alibaba в Китаї.
Хоча на сьогодні більшість ініціатив були обмежені за масштабом та дещо ізольованими, пандемія може спонукати створення масштабніших міжгалузевих коаліцій навколо спільної освітньої мети.
Наприклад, у травні розпочинає працювати глобальна освітня онлайн-платформа – Learning Passport, – яку запускають Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) разом із Microsoft. Платформа розроблялася для онлайн-навчання дітей-біженців та дітей-переселенців, але через COVID-19 її контент розширили для навчання усіх дітей. Україна стане однією з перших трьох світових країн, де запрацює платформа.
3. “Цифровий розрив” може збільшитися
Більшість шкіл знаходять нестандартні рішення для продовження навчання своїх учнів, але якість навчання значною мірою залежить від рівня і якості цифрового доступу. Зрештою, тільки близько 60% населення земної кулі присутні онлайн. І в той час, як віртуальні заняття на особистих планшетах можуть бути нормою в Гонконзі, багато студентів у менш розвинених країнах отримують уроки і завдання, відправлені через соціальні мережі, месенджери або електронною поштою.
Якість та доступність освіти для дитини у кожній окремій сім’ї під час карантину залежить від рівня забезпечення сім’ї необхідними технологіями, вартості цифрових пристроїв, тарифних планів, цифрової грамотності батьків та дитини.
Якщо зменшаться витрати на освітню інфраструктуру та підключення до Інтернету, то нерівність в отриманні освіти буде тільки посилюватися, а її якість послаблюватися. Цьому завадить і соціально-економічна нерівність, особливо, якщо доступ до освіти залежатиме від наявності доступу до новітніх технологій.
Пандемія – це також можливість нагадати собі про навички прийняття обґрунтованих рішень, творче вирішення проблем і, можливо, перш за все, адаптивність, що так необхідні здобувачам освіти в цьому непередбачуваному світі.
ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ОСВІТА В УКРАЇНІ?
Служба освітнього омбудсмена коротко окреслила головні зміни в освіті:
відбулося масове підвищення кваліфікації педагогів, які були змушені самостійно навчитися та організувати навчання учнів. Педагоги ознайомилися та навчилися працювати з великою кількістю цифрових платформ, інструментів, навчальним контентом. І це змінить українську освіту в майбутньому, адже все вищеперелічене вчителі будуть використовувати під час звичайного навчання;
карантин підкреслив необхідність формування в учнів та студентів дуже важливої навички – уміння вчитися. Вона є однією з головних в реформі Нової української школи. Успішність людини залежить від її вміння навчатися протягом усього життя. Тому на формування цієї навички будуть спрямовані зусилля педагогів та батьків;
відбулась розробка нового освітнього контенту, якого так не вистачало. Це спонукатиме до створення нового та покращення існуючого;
для нівелювання цифрової нерівності між учнями запроваджено телеуроки, заняття для дітей дошкільного віку онлайн, які також поповнять каталог освітнього контенту у вільному доступі;
карантин продемонстрував, що жодні освітні платформи та інструменти не можуть повноцінно замінити процесу “живого” навчання, спілкування та взаємодії учня з учителем та однокласниками;
гостро постало питання створення онлайн-платформи з необхідним контентом для навчання як у звичайний період, так і під час карантину;
карантин яскраво показав спроможність кожного педагога, його підхід до роботи, організації навчання, володіння ІКТ-навичками. Це сприятиме зміні підходів щодо підвищення кваліфікації кожного вчителя та скорегує кадрову політику;
карантин активізував вчителів у захисті своїх прав. Через загострення ситуації з порушенням прав педагогічних працівників під час карантину: примусові відпустки, примус ходити під час карантину на роботу, неправомірні нарахування та виплати заробітної плати тощо, зросла кількість вчителів, які перестали боятися відстоювати власні права через страх тиску від керівництва закладу освіти чи місцевої влади. А це в подальшому може змінити підходи до роботи керівників шкіл, органів управління освітою, зокрема у дотриманні прав вчителів, переході до демократичного стилю керування.
Шукайте деталі в групі Facebook