Мільйони людей у всьому світі можуть зазнати теплового удару – небезпечного стану, коли за високої температури повітря органи людини починають відмовляти.
Особливо це стосується країн, що розвиваються, адже там умови роботи можуть бути на межі можливостей людського організму. Наприклад, це стосується роботи на землі чи на будівництві на відкритому повітрі, або ж у приміщенні – на фабриках чи у лікарнях.
Глобальне потепління веде до того, що така робота та ще й влітку може бути просто неможливою для людини.
Коли ми зустрілися із лікарем Джиммі Лі, його окуляри запітніли, шия та спина також були повністю мокрими.
Він працює у відділенні невідкладної допомоги у лікарні в Сингапурі, країні з тропічним кліматом. І зараз він допомагає пацієнтам із Covid-19.
У відділенні спеціально відключили кондиціонери, щоб прибрати один із шляхів розповсюдженні вірусу. І Джиммі Лі та його колеги відчули, що стали “більш роздратованими, грубими один з одним”.
Захисне спорядження робить цю роботу ще більш важкою, бо шари пластику утворюють свій пекельний мікроклімат.
“Це просто збиває з ніг, коли ти робиш це вперше, – розповідає доктор Лі. – А відпрацювати так восьмигодинну зміну – справді нестерпно допікає”.
Але як лікар Джиммі Лі також розуміє, що перегрів організму позбавляє медичних працівників того, що може виявитися життєво важливим для пацієнтів, – здібності швидко приймати рішення.
Іншою небезпекою є те, що за таких умов можна не звернути увагу на перші ознаки теплового удару – нудоту та запаморочення, аж поки ви просто не втратите свідомість.
Що таке тепловий удар?
Якщо тіло не може нормально охолоджуватися, і температура зростає, поки не починають відмовляти ключові органи.
Це стається, коли головний спосіб боротьби із надмірною спекою – випаровування поту зі шкіри – не спрацьовує через надмірно вологе і спекотне повітря.
Як пояснює доктор Ребека Лукас з Університету Бірмінгема, симптоми можуть посилюватися від дезорієнтації та втрати свідомості до припинення роботи нирок та шлунку.
“Наслідки перегріву можуть бути дуже серйозними, і вони вражають увесь організм”.
Як ми можемо ци виміряти?
Система, відома як Wet Bulb Globe Temperature (WBGT) вимірює не лише температуру, але й вологість, що дає змогу правильніше оцінити ситуацію.
Її розробили у 1950-х для військових США, коли переглядали стандарти безпеки.
Наприклад, коли індекс WBGT досягає 29C, є рекомендація припиняти усі фізичні вправи для тих, хто не пройшов акліматизацію.
Але це саме той рівень небезпеки, у якому постійно працюють доктор Лі та його колеги у лікарні Сингапуру.
Американські військові припиняють усі силові вправи, якщо індекс WBGT сягає 32C, – за таких умов ризики для здоров’я стають “екстремальними”.
Саме такий рівень температури та вологості зафіксувала в одній з індійських лікарень професор Відья Венугопал з Університету Шрі Рамачандра.
Вона також з’ясувала, що на одній з соляних копалень температура за шкалою WBGT впродовж дня сягає 33C, – зазвичай тоді працівники ідуть в укриття.
На сталеливарному заводі цей показник підвищується до 41.7C, і тоді, за словами професора, робітники ризикують “заробити” серйозні хвороби.
“Якщо це відбувається з дня у день, люди отримують постійне зневоднення, що викликає проблеми із серцем, нирками, а також виснаження”, – пояснює професор Венугопал.
Який вплив матиме зміна клімату?
Зі змінами клімату дедалі більше людей відчуватимуть на собі наслідки цього пекельного поєднання високої температури із вологістю.
Професор Річард Беттс із британського Метеорологічного офісу з’ясував, що кількість днів, коли WBGT перевищуватиме 32C буде підвищуватиметься. Наскільки – залежатиме від того, чи знижуватимуться викиди парникових газів.
Він детально пояснює небезпеку того, що мільйони людей нині вже змушені працювати саме за таких умов поєднання високих температур та вологості.
“Людина сформувалася в умовах певних температур. Кому тепер, коли спекотніше стає по всьому світу, рано чи пізно ми опинимося в ситуації, коли для нас стане просто надто спекотно”.
В іншому дослідженні, оприлюдненому цього року, йдеться про те, що до 2100 року під загрозою теплового стресу опиняться понад 2 мільярди людей. Це вчетверо більше, ніж зараз.
Що можна зробити?
Як каже доктор Джиммі Лі, це не “ракетна технологія”.
Люди мають пити багато води перед роботою, особливо, якщо є ризики перегріву, робити регулярні перерви, і знову пити під час цих перерв.
Адміністрація його лікарні почала роздавати медичним працівникам холодні напої, аби хоч якось допомогти під час “спекотної” зміни.
Але, визнає сингапурський лікар, простіше сказати, ніж зробити. Наприклад, для нього і колег будь-яка перерва означає, що треба знімати усі захисні обладунки, а потім знову проходити через процес вдягання всього комплекту.
Як каже доктор Лі, є й ще одна проблема: багато хто з його колег свідомо не хоче багато пити, аби уникнути біганини у туалет.
До того ж, є ще й бажання відпрацювати свою зміну якомога краще, і не підводити пацієнтів та колег за кризових обставин.
Доктор Джейсон Лі із Національного університету Сингапуру входить до інтернаціональної групи вчених, які досліджують небезпеки для людства, пов’язані із підвищенням температури.
Він твердить, що складності, з якими стикнулися медики, що стікають потом у захисних пластикових костюмах, можна назвати “генеральною репетицією” того, що очікує на світ через зміни клімату.
“Зміни клімату – велетенська проблема, і ми маємо скоординувати зусилля усього світу, аби підготуватися до того, що відбуватиметься, – каже науковець. – Якщо ні, то за це доведеться заплатити високу ціну”.
Шукайте деталі в групі Facebook