Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт № 5065 “Про фінансові послуги та фінансові компанії” (автор – нардеп від “Слуги народу” Данило Гетманцев). Цей документ змінює правила контролю за ринком небанківських фінансових послуг і має зробити фінустанови більш “прозорими”.
Як цей законопроєкт вплине на звичайних українців – розбирався OBOZREVATEL.
Чому необхідно реформувати ринок небанківських фінансових послуг?
У сфері небанківських фінансових послуг працюють установи, які надають фінансові послуги, але не є банками. Всього на ринку – їх близько 2 тис. Це кредитні спілки, ломбарди, лізингові, страхові компанії, приватні пенсійні фонди, інвестиційні фонди та інші компанії.
З 2001 року їхню діяльність регулював закон “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”. Але, як стверджують експерти, оскільки пройшло вже 20 років, а ринок стрімко розвивався, цей закон перестав відповідати його реаліям.
Раніше відповідним ринком займалася Комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Але рік тому регулятором діяльності фінкомпаній став НБУ. Якщо до цього специфіка нагляду за ринком банківських і небанківських послуг була різною, то тепер її потрібно уніфікувати.
“У зв’язку з цим виникла необхідність оновлення законодавства, де будуть більш чітко прописані речі, пов’язані з ліцензуванням, із пруденційним наглядом (превентивний контроль ризиків. – Авт.), – розповідає член ради НБУ Василь Горбаль. – У новому законопроєкті виписано багато речей, які наявні в банківському регулюванні. Зараз схожі підходи будуть застосовувати і до учасників небанківського ринку”.
Які нововведення законопроєкту “Про фінансові послуги”?
Законопроєкт №5065 – рамковий для всіх фінансових послуг. Він визначає нові підходи до регулювання і нагляду. Зокрема, нагляд стане ризик-орієнтованим, розповідає радник голови правління Кредитвест банку Василь Невмержицький:
“У теорії це буде означати, що компанії, які через специфіку своєї діяльності несуть більше ризиків для клієнтів, наприклад, кредитні спілки, які мають право залучати кошти населення, будуть контролюватися НБУ ретельніше, ніж інші”.
Передбачено й превентивні заходи впливу. Коли НБУ бачитиме певні ризики, навіть якщо установа ще не порушила вимоги законодавства, регулятор зможе застосувати коригувальні заходи, щоб запобігти порушенню.
Прозора структура власності. Раніше подібні вимоги висувалися тільки до банків, але тепер й інші учасники ринку не матимуть можливості “сховатися” за невідомими особами. Всіх однаковою мірою зобов’яжуть розкривати інформацію про кінцевих власників.
“Стануть більш зрозумілими питання відповідальності та репутаційні ризики відповідно”, – підкреслює Василь Горбаль.
Спрощення ліцензування та виходу небанківських фінансових установ на ринок.
“За чинними правилами юридична особа спочатку має отримати статус фінансової установи, а потім подавати пакет документів для внесення до реєстру та отримання необхідних ліцензій, – розповідає представник небанківського фінансового ринку, радник генерального директора ВПС CIty24 зі стратегічного розвитку Дмитро Гриша. – Пропонований порядок позбавляє від необхідності попередньої реєстрація фінансової установи. Юридична особа, яка має намір отримати такий статус, відразу звертається до НБУ з пакетом документів для ліцензії”.
Як роз’яснює зі свого боку Невмержицький, ці зміни дозволять надавати фінансові послуги багатьом компаніям, які не працюють у цьому секторі. Наприклад, якась мережа магазинів вирішить, що їй вигідно самостійно проводити платежі клієнтів без відкриття рахунку, надавати послуги еквайрингу. Вона зможе подати документи в НБУ й отримати таку ліцензію.
Розширення бізнесу. Якщо зараз надання фінансових послуг має бути виключним видом діяльності, то новий законопроєкт зніме це обмеження. Компанії зможуть здійснювати крім фінансових послуг також іншу господарську діяльність.
Розшириться і можливе коло послуг від ломбардів. Вони зможуть робити перекази коштів без відкриття рахунку, а також обмінювати валюту.
Що зміниться для українців?
Новий законопроєкт містить багато пунктів про захист прав споживачів фінпослуг. Регулятор повинен фокусувати особливу увагу на сумлінній поведінці фінустанов щодо клієнтів, захисті персональних даних, оголошенні повної інформації про послугу.
“Мабуть, найпомітнішими будуть зміни вимог до договорів і надання інформації клієнтам, – каже Невмержицький. – Цьому питанню в проєкті приділено дуже багато уваги. Суть у тому, щоб мінімізувати можливі зловживання, які можуть ввести в оману клієнта. Це особливо важливо для сектору мікрокредитування”.
Загалом зміни, які пропонує новий законопроєкт, пов’язані зі зниженням ризику діяльності учасників ринку небанківських фінансових послуг. Тому після того, як вони набудуть чинності, громадяни зможуть мати більше впевненості в компанії, з якою працюють:
“Якщо НБУ не має претензій до фінкомпанії, у неї прозора структура власності, належно здається звітність, все повністю відповідає ухваленому законодавству, тоді це певний сигнал для клієнта про те, що можна працювати з цією фінкомпанією”, – каже Горбаль.
Запропоновані законопроєктом №5065 зміни повинні привести до більшої відкритості ринку небанківських фінпослуг і поліпшення якості контролю за ним. Але на цьому законопроєкті зміни для ринку не закінчилися. Розгляду в парламенті чекають ще закони “Про страхування” і “Про кредитні спілки”. Горбаль припускає, оскільки ринок динамічний, можливо, незабаром він буде вимагати додаткових змін до законодавства.
Шукайте деталі в групі Facebook