Як навчатимуться учні в 10 – 11 класах: перспективи профільної освіти

В Україні хочуть реформувати заклади освіти та зробити навчання у старших класах – профільним. Тож, уже з початку нового навчального року багато шкіл не зможуть приймати учнів 10 – 11 класів. Які перспективи та проблеми профільної освіти в Україні – читайте у статті.


Нова реформа передбачає поділ шкіл на три групи, метою якого є відокремити молодшу, середню і старшу школи один від одного.

Таким чином школи поділяться на:

початкові (1 – 4 класи);
гімназії (5 – 9 класи);
ліцеї (10 – 12 класи).
Реформу запровадили через те, що величезна кількість випускників вишів після закінчення навчання йдуть працювати у сферах, ніяк не пов’язаних зі своєю спеціальністю.

Вона повинна вирівняти цю ситуацію. Тобто діти, які мають певні успіхи в навчанні, зможуть вступати в ті заклади освіти, які забезпечать їм ту чи іншу профільність.

За словами експертів, створення профільних ліцеїв дало би змогу зменшити кількість предметів або кількість годин викладання “непрофільних” дисциплін, поглиблюючи викладання основних тематичних предметів.

Концепція академічного ліцею може бути різною:

спеціалізованою – з поглибленим вивченням певних дисциплін або напрямів (біологічний, фізико-математичний, лінгвістичний тощо),
міждисциплінарною – такою, де працюватимуть класи різних тематичних спрямувань і дитина зможе обирати.
Розглядалася навіть пропозиція, за якою дитині пропонувалося би самій частково обирати окремі предмети – так, як це відбувається в англосаксонських освітніх системах,
– каже ексзаступник міністра освіти Єгор Стадний.

Переваги профільної освіти
Зменшення кількості предметів для вивчення в старшій школі або скорочення кількості годин на “непрофільні предмети”.
Можливість глибше та якісніше вивчати обрані предмети, а, відповідно – підвищення якості освіти в старшій школі загалом у країні.
“Інвентаризація” шкільної системи: закриття або перепрофілювання недоукомплектованих класів та шкіл, натомість започаткування потужних освітніх осередків у регіонах.
Зниження батьківських витрат на репетиторство та додаткові платні освітні послуги.
Можливість ширшого вибору для дитини та сім’ї.
Ефективне використання фінансування: спрямування коштів, що раніше використовувалися на утримання більшої кількості неефективних закладів – на обладнання, гуртожитки, достойні зарплати тощо.
Водночас доктор економічних наук, професор кафедри педагогіки, психології та менеджмент уОлег Клокар розповів “Всеосвіта” про проблеми нинішньої української старшої школи:

Читайте також  Чи потрібне тестування для вчителів?

однакові профілі навчання в школах, що розташовані поруч;
рішення про профіль навчання ухвалюють з огляду на забезпечення педнавантаження вчителів, а не запитів учнів та їх батьків;
ігнорування потреб меншості в ухваленні рішення щодо профілю навчання;
небажання засновників створювати ефективну мережу класів у старшій школі;
кадрові проблеми старшої профільної школи;
недостатня матеріально-технічна база закладів освіти;
нерозуміння батьками суті профільного навчання для подальшого життя дітей;
культ вищої освіти в Україні;
неефективне використання фінансів у закладах освіти.
Як учні цього року вступатимуть у 10 класи
До 2024 року школи мають остаточно визначитися, чи готові забезпечувати функціонування 10 – 12 класів. Нині це вже спричинило закриття старших класів у низці шкіл.

Відповідно, дев’ятикласники цих шкіл мають визначитися, що робити далі – вступати в профтехи чи йти в 10 класи інших шкіл.

Учнів, які вже отримували освіту в школі, автоматично зараховують в 10 класи. Підлітків з інших шкіл братимуть на вільні місця. Якщо вільних місць буде менше, ніж охочих, школа проведе вступні випробування.

До слова, в Україні поширився міф, що після 9 класу учні не зможуть продовжувати навчання в 10-11 класах та будуть змушені йти до ліцеїв. Проте в МОН наголосили, що школярі можуть самі вирішувати, чи хочуть вони навчатися в старших класах.

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело

Загрузка...
загрузка...