Чи буде в України свій Черчилль?


У 1940 році Велика Британія могла припинити існування – так само, як Україна зараз.

Та британський прем’єр-міністр Вінстон Черчилль відмовився від угоди з агресором і врятував державу.

Чи матиме Україна такого лідера нації?

На такі фільми, як “Темні часи”, потрібно ходити підготовленим. Вони завдають психологічного стресу. І я, історик і політолог за фахом, пережив такий стрес й отримав потужний психологічний заряд.

Ця стрічка – про рішучість одного з найславетніших політиків Великої Британії. Її слід подивитися багатьом людям, які працюють сьогодні в Україні й хочуть чогось досягнути.

Темні часи Європи 1940 року можна порівняти з українськими реаліями. Ми теж воюємо з ворогом. Правда, у нас дуже дивна війна. Але війни змінюються, як і лідери країн. Найважливіше – чого нас навчила історія.

До середини 1940 року Гітлер опанував усю Західну Європу. Впали Голландія, Бельгія, було завойовано Францію. США мали на той час нейтралітет, Радянський Союз уклав з Німеччиною договір, який фактично пришвидшив захоплення Західної Європи.

Велика Британія була єдиною країною, яка перебувала в стані війни з Гітлером. Вона теж могла піти шляхом мирних переговорів. І хід історії був би інакшим: сухопутне вторгнення на територію, а не тільки бомбардування Лондона і всього острова.

Про що думав Черчилль, коли брав на себе відповідальність за, мабуть, найважче рішення в історії Англії? Коли країна могла втратити свою незалежність, свободу, територію, безліч людських життів. Політик виявив максимальну волю, об’єднав позиції парламенту, короля й суспільства.

Він не загравав з ворогом, не торгував з ним, не пішов на переговори та підписання мирного договору. Він не віддав агресорові території своєї країни, залишившись із ним сам на сам.

Читайте також  Виготовлення державних нагород у минулому році обійшлося Україні в 16 млн грн

Британія воювала. При тому, що військова перевага була не на її боці: у сухопутних силах співвідношення солдатів було приблизно один до п’яти. Не краща ситуація була з артилерією, танками, літаками.

У 1940 році англійська армія налічувала приблизно 500 тисяч бійців. Близько 300 тисяч із них були фактично оточені на узбережжі Дюнкерка.

Країну врятував військово-політичний розум Черчилля. Прем’єр застосував систему оборони й відсічі – ту ж саму, яка спрацювала під час Першої світової війни. Вона дала змогу зберегти максимальну кількість воїнів і вивести їх з оточення. Близько двох третин армії було врятовано.

А головне – Велика Британія довела, що вона здатна дати бій! Верховний головнокомандувач підтвердив, що він на своєму місці.

У ті темні часи Черчилль проявив водночас досвід, політичну волю, безкомпромісність щодо ворога і гнучкість у відносинах з політичними опонентами. А паралельно – вміння переконувати, коли заручився підтримкою парламенту й суспільства.

Він виявився людиною, яка мислила на кілька кроків уперед. І це вміння багато що змінило у світовій історії.

Що ми маємо сьогодні в Україні? Такі ж темні часи.

Ми втратили частину території, у нас є досвід поразок і перемог. Але в перших осіб держави немає військового стратегічного мислення. Вони не здатні визначити стратегію боротьби з ворогом.

Наша влада довго вдавала, що війни взагалі немає. Закон про деокупацію Донбасу, який визнає Росію агресором, з’явився лише на четвертий рік війни.

Але й він не став справжнім актом волі українського народу: документ не заборонив торгівлю на крові, не розірвав дипломатичні відносини з РФ, на чому наполягали депутати-патріоти.

Закон був би більш жорстким, якби очільники держави хотіли перемоги для України, а не піару для себе і збереження можливостей заробляти на війні.

Читайте також  Названі "нічні" причини, що вказують на ризик появи раку

У 1940-му Черчилль не думав про збагачення – у нього не було великих статків. Він казав: солдати повинні розуміти, за що гинуть, а хтось має відповідати за їхню смерть.

Черчилль зробив усе, щоб із трьох союзників – США, СРСР та Великої Британії – остання в підсумку зазнала найменших втрат.

Бойові ж дії на сході України, за даними ООН, уже забрали понад 10 тисяч життів. Це наші найбільші втрати з часів Другої світової! Влада не веде діалогу з нацією щодо стратегії війни. Натомість маємо дивні “договорняки” з ворогом і корупцію, яка добиває державу зсередини.

Звісно, не можна мірятися масштабом особистостей. Але можна хоча б працювати для власної нації так, як це робили видатні політики минулого.

Та поки наші можновладці до цього не дозріли. Тому й не дивно, що вони мають великий рівень недовіри.

Натомість зростає підтримка молодих патріотичних партій і політиків, які у вищій політичній лізі поки не представлені. У горнилі сьогоднішньої боротьби народжуються нові лідери, здатні жити інтересами народу й будувати справді демократичну державу.

Я вірю, що вже зовсім скоро вони себе проявлять. І після темряви над Україною зійде сонце.

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело -

Загрузка...
загрузка...