630 тисяч – стільки українців до кінця цього року втратять роботу. Такі дані випливають з Інфляційного звіту Нацбанку. Зростання безробіття серед населення експерти пов’язують з підвищенням мінімальної зарплати. Власники малого та середнього бізнесу не матимуть змоги платити 3200 гривень своїм працівникам, а тому змушені будуть їх звільняти.
Тим, що залишаться без роботи, за нове місце праці доведеться поборотися. Збільшення мінімалки — хороший стимул для тих українців, які не погоджувалися гарувати цілий місяць за 1600 гривень. Однак, щоб досягти рівня зайнятості населення, яке було до кризи, необхідно створити 800 тис. нових робочих місць. Саме ця цифра значиться у звіті НБУ, передає Корупція.Інфо
Коли уряд ще тільки анонсував стрімке підвищення мінімальної зарплати, експерти попереджали, що це призведе до масових скорочень. Якщо темпи зростання реальної мінімальної зарплати вищі порівняно з темпами зростання реальної продуктивності праці, власнику підприємства не залишається нічого іншого як звільнити працівника, перевести його на півставки або запропонувати працювати неофіційно. У Кабміні пояснювали: збільшення мінімалки дозволить покращити добробут працюючих українців і знизить рівень тіньових зарплат, що автоматично призведе до збільшення надходжень від єдиного соціального внеску та податків на доходи фізичних осіб. Підприємства, які частину зарплати сплачують офіційно, а решту — у конверті, визначають офіційну частину залежно від мінімальної зарплати. Відповідно, чим більша мінімалка, тим більше коштів потрапляє у державну казну.
Експерти пропонували підвищити мінімальну зарплату до 3200 гривень поступово протягом року. Тоді підприємства встигли б адаптуватися до змін. Але уряд до поради не прислухався.
На перший погляд, рішення Кабміну не таїть у собі жодних загроз. Очікується, що номінальна зарплата (та сума грошей, яку отримують працівники за виконану роботу) у 2017 році зросте у середньому на 23%. Для низькооплачуваних працівників таке зростання буде більш суттєвим — на 45%. Однак реальна зарплата (кількість товарів і послуг, які може придбати працівник за номінальну, грошову зарплату) не підвищиться, а, швидше за все, навпаки, знизиться. Збільшення витрат на оплату праці тягне за собою зростання собівартості виробництва продукції, що закладається у кінцеву її ціну. Ринок уже відреагував на підвищення мінімалки — ціни на продукти харчування, паливо, інші товари та послуги з 1 лютого поповзли вгору.
Висококваліфіковані працівники почали вимагати у працедавців підвищити їм зарплату, адже не можуть прибиральниця і бухгалтер отримувати однакову винагороду за свою працю. Не отримавши бажаного, виїздять у пошуках роботи за кордон. Польський уряд уже заявив, що готовий прийняти 5 млн. трудових мігрантів. Зараз у цій країні працює більше 1 млн. наших співвітчизників. З п’яти трудових мігрантів у Польщі четверо — українці. Якщо кілька років тому більшість виконувала низькокваліфіковану роботу (працювала будівельниками, няньками, офіціантами, сортувальниками товару на складі), то тепер у Польщу все частіше їдуть програмісти, лікарі та інженери.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко припускає, що звільнених у 2017 році буде більше. Цифра може сягнути 1 млн. “Ті, що втримаються на своїх робочих місцях, гарантовано отримуватимуть 3200 гривень (точніше, те, що залишиться від цієї суми, бо треба ще буде заплатити податки) — жоден з підприємців не захоче зв’язуватися з контролюючими органами, які пильнують за тим, щоб рішення уряду виконувалося. Ті, кого “попросять на вихід”, швидше за все, шукатимуть роботу за кордоном — у Польщі, Росії, Туреччині, — каже експерт. — Не впевнений, що ті, які отримуватимуть 3200 гривень в Україні, відмовляться від пропозиції за той самий обсяг виконаної роботи отримувати 400 євро за кордоном. У найближчі 10 років українці працездатного віку будуть масово виїздити з країни”. При тому, що пенсіонерів в Україні — вже більше, ніж платників єдиного соціального внеску. Щоб у майбутньому не настав такий момент, що пенсії платити не буде з чого (за прогнозом Міністерства соціальної політики, дефіцит Пенсійного фонду у 2017 році сягне 141,5 млрд. гривень), а розмір пенсій, у перерахунку на гривні, не перевищуватиме 20 доларів США, пенсійний вік в Україні доведеться підняти для обох статей… до 67 років. Таку непопулярну думку озвучують демографи. У розвинутих країнах рік виходу на пенсію вираховують не від дати народження людини, а від очікуваної тривалості її життя мінус 15 років (нагадаємо, МВФ натякав на підвищення пенсійного віку для українців до 63 років). Паралельно слід виводити зарплати з тіні. З 26 млн. українців працездатного віку ЄСВ (ключовий платіж, який формує доходи Пенсійного фонду. — Авт.) сплачує тільки 10 млн.
Голова НБУ Валерія Гонтарева поспішила запевнити, що підвищення мінімальної заробітної плати матиме позитивний вплив на зайнятість населення, хоч і у далекій перспективі та за умови проведення структурних реформ у країні: “Це простимулює зростання внутрішнього споживання, а відтак і економічної активності. Зросте попит на робочу силу, підвищиться зайнятість”.
“Оцінки, представлені в Інфляційному звіті, стосувалися показника офіційної зайнятості, а не звільнень”, — пояснила пані Гонтарева. Як стверджують фахівці Нацбанку, зниження формальної зайнятості відбуватиметься передусім за рахунок закриття “сплячих” ФОПів через зміни у податковому законодавстві (з 1 січня мусять сплачувати ЄСВ, навіть якщо не отримують дохід).
У Центрі зайнятості «аншлагу» не бояться
Кажуть, підвищення «мінімалки» ніяк не вплине на кількість звернень на біржу праці.
Директор Львівського міського центру зайнятості Олег Рісний у розмові з журналістом “ВЗ” стверджує, що підвищення “мінімалки” до 3200 грн. і прогнозовані звільнення персоналу аж ніяк не створять ажіотажу на біржі праці. “Ситуація на ринку праці міста принципово не змінилася, тут не відчувають жодних збільшень, — каже директор. — У січні реєстрація безробітних дещо збільшилася, особливо після свят”.
Олег Рісний каже, Служба зайнятості запровадила новий сервіс — електронне звернення. Кожна особа через інтернет може собі зарезервувати час для отримання консультації з фахівцем центру зайнятості, у разі потреби — з метою реєстрації у центрі. Є достатньо вакансій. “Маємо що запропонувати шукачам роботи”, — каже заступник начальника Львівського обласного центру зайнятості Оксана Іванчук. Вона розповіла, що станом на 1 січня 2017 року за посередництва служби зайнятості в області роботу шукали 17,3 тис. безробітних, до уваги котрих було 2,8 тис. вакансій. На одне вільне робоче місце в середньому претендували шестеро, тоді як на початку минулого року було 16.
У базі даних вакансій міської служби зайнятості налічується понад півтори тисячі вільних робочих місць, кажуть у Львівському обласному центрі зайнятості. Проаналізувавши їх, можна зорієнтуватися, кому нині у Львові платять найбільше та найменше. Серед вакансій з найвищим заробітком – керівники банківських установ. Заступникові голови правління ПАТ «Кредобанк» пропонують 500 тисяч гривень, а директору департаменту лізингу – понад 200 тисяч. Доволі висока зарплата – 40 тисяч гривень – зазначена для керуючого відділенням ТзОВ «АГРО Л В ЛІМІТЕД».
Підприємства комерційної галузі також шукають фахівців, праця яких добре оплачується. Для прикладу, Львівська філія ТзОВ ПП «ЗІП», яка реалізовує лакофарбові вироби, 10 тисяч гривень пропонує торговельному представнику. На таку ж оплату може розраховувати завідувач складу ВАТ «Львівресурси», матеріально відповідальна особа із дворічним досвідом роботи у сфері торгівлі продуктами харчування. Від 8000 гривень стартує заробіток операторів автоматичних і напівавтоматичних ліній верстатів та установок, а також складальників виробів з пластмаси у корпорації «Енергоресурс-інвест».
У 44% задекларованих вакансій пропонують мінімальний розмір заробітної плати, який із січня цього року становить 3200 гривень. Саме стільки пропонують потенційним працівникам бюджетних установ і комунальних підприємств: від прибиральника чи двірника – і до вчителя. На жаль, за нинішніх реалій оплата праці висококваліфікованих спеціалістів з відповідним рівнем освіти та фахової компетенції зрівнялася із заробітком тих, у кого нема спеціального вишколу чи досвіду роботи.
Найвищі доходи і надалі залишаються у IT-спеціалістів і фахівців авіаційної галузі. Їхня середньомісячна зарплата становить понад 24 тисячі гривень, що в два з половиною рази більше, ніж заробляють працівники фармацевтичних, фінансових, страхових компаній та засобів масової інформації. Найнижчі зарплати – у лікарів, вчителів і зв’язківців. До слова, праця представників сфери охорони здоров’я та освіти оплачується в середньому в 7 разів нижче, ніж айтішників.
Шукайте деталі в групі Facebook