Розкрито всі хитрощі нового закону про кредитування: “можуть забрати квартиру і не тільки”

Боржникам в Україні доведеться шукати місце, де б знайти гроші для оплати кредиту

Новий закон про кредитування вступив в силу. Тепер в Україні боржникам доведеться несолодко. Так, новий закон дозволить банкам перейти до активного кредитування і знизити процентні ставки.

Тепер українським банкам стане простіше вилучати нерухомість в рахунок боргу. Наприклад, якщо раніше достатньо було домогтися арешту квартири в іпотеці, щоб фінустанова втратила можливість стягнути нерухомість в рахунок боргу, то сьогодні такий прийом уже не дасть результату.

Згідно з новим законом, будь-які обмеження, в тому числі і арешт, не є підставою для відмови в реєстрації права власності за банком. Так, забрати вашу квартиру, якщо ви взяли її в кредит і не платите, можна в будь-якому випадку. На тих, хто справно платить за кредитами, це правило ніяк не вплине. А ось боржникам доведеться задуматися про те, де взяти гроші на погашення існуючих заборгованостей.

Крім цього, зміни торкнуться і тих, хто отримав спадок з боргами. Банк повинен встигнути в зазначений термін пред’явити вам свою вимогу. Якщо раніше на це давалося 6 місяців з моменту, коли кредитор дізнався про те, що ви отримали спадок, то тепер дається 6 місяців з моменту, як ви отримали офіційне свідоцтво.

Також раніше повідомлялося, що з початку 2019 року активи «Індустріалбанку» скоротилися з 5,0 до 4,4 млрд грн. Загальні грошові кошти банку зменшилися з 1,2 до 0,7 млрд грн, повідомляється на сайті Олександра Дубинського. Також скоротилися і кошти клієнтів – їх обсяг зменшився з 3,7 до 2,9 млрд грн (- 21%).
Станом на 31 березня 2019 р депозити в сумі 899 млн грн (30,4%) належали десяти найбільшим клієнтам. На початок 2019 р їм належало 1,4 млрд грн (37,9%).

Читайте також  "Залишилося лише 2 місяці, а потім - штраф": українців кваплять зі сплатою податку на житло

У зв’язку з цим можна відзначити, що відтік стався в основному саме за рахунок найбільших клієнтів банку. Найбільший відтік демонстрували компанії “енергетичної промисловості” – їхні рахунки “просіли” з 735 до 182 млн грн.

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело -