Його підтримують іноземні партнери, також він змінює підхід до відповідальності.
Верховна Рада у четвер, 6 червня, може розглянути президентський законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу повідомив заступник глави Адміністрації президента Руслан Рябошапка.
За його словами, законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№10358, зареєстрований 3 червня) довго обговорювали з іноземними експертами.
Рябошапка уточнив, що редакцію статті, що передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, обговорювали з експертами Міжнародного валютного фонду, щоб у майбутньому уникнути можливих складнощів у співпраці МВФ в частині отримання фінансової допомоги.
Рябошапка також повідомив про особливості положень законопроекту.
“По-перше, він передбачає зовсім інший підхід – не лише кримінальну відповідальність, а й можливість стягнення в дохід держави необґрунтованих активів. Ця норма вже є в Цивільному процесуальному кодексі, але те формулювання, яке є в законі, не давало можливості застосовувати її на практиці”, – зазначив він.
Рябошапка наголосив, що цивільна процедура є значно швидшою та ефективнішою, а також може застосовуватись у справах, відкритих раніше. Так, у разі ухвалення закону, НАБУ і САП можуть звернутись до суду щодо стягнення в дохід держави незаконно набутих активів у кримінальних провадженнях, закритих через визнання неконституційною статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення.
Він також зазначив, що президентським законопроектом кримінальна відповідальність передбачена тільки тоді, коли розмір незаконних активів є значним – 12 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян (близько 11 млн 500 тис. грн). Менші суми розглядаються в порядку цивільної процедури.
“Ми це зробили для того, щоб пріоритезувати зусилля антикорупційних органів і для того, щоб вони не займалися дрібними справами, і не витрачали держресурси на покарання корупціонерів, які не становлять великої суспільної небезпеки для країни”, – підкреслив Рябошапка.
“В четвер є можливість, що він (законопроект) буде включений до порядку денного. І можливо після цього ця процедура буде прискорена. Достатньо швидко цей законопроект може пройти через парламент, і вже незабаром ми будемо мати цей закон”, – наголосив заступник глави АП.
Як повідомляв УНІАН, 26 лютого Конституційний суд ухвалив рішення, яким визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). У рішенні зазначається, що стаття 368-2 ККУ втрачає чинність з дня ухвалення судом цього рішення.
27 лютого в НАБУ заявили, що через рішення КС всі провадження стосовно корупціонерів буде закрито.
У САП повідомили, що станом на 28 березня було закрито 65 кримінальних проваджень проти посадовців, підозрюваних у незаконному збагаченні. Орієнтовна сума у цих справах сягає 1 млрд 334 млн 446 тис. грн, 1 млн 137 тис. дол. США та 531 тис. євро. Серед колишніх фігурантів – народні депутати, судді, прокурори, представники центральної та місцевої влади. Серед предметів незаконного збагачення – елітні авто, нерухомість в Україні та за кордоном, гроші.
1 березня в Нацагентстві із запобігання корупції заявили, що рішення Конституційного суду про неконституційність статті 368-2 Кримінального кодексу позбавляє можливості встановити ознаки незаконного збагачення в деклараціях посадовців за 2015-2018 роки.
Міжнародна організація з питань боротьби з корупцією Transparency International заявила, що через рішення Конституційного суду щодо незаконного збагачення Україна може втратити безвізовий режим з Євросоюзом.
Шукайте деталі в групі Facebook