У Раді хочуть прийняти новий законопроект, який допоможе заробітчанам
5,1 мільйона громадян України хочуть покинути державу і виїхати на заробітки за кордон, згідно з дослідженнями Research&Branding Group. Кілька інших мільйонів наших земляків вже працюють закордоном: в Польщі, Чехії, Угорщині та інших країнах.
Депутати Верховної ради вирішили розробити законопроект, який би став на захист українських заробітчан. Співавтор проекту Галина Третьякова зазначає, що через пів року Німеччина відкриє трудовий ринок. На роботу туди зможуть поїхати люди не тільки з вищою освітою, але і професійно-технічною. Швидше за все, багато робочих виїде з України, повідомляє Obozrevatel.
Не рідкість випадки, коли для того, щоб поїхати працювати за кордон, українці звертаються до фірми, що допомагає з працевлаштуванням. Неодноразово були ситуації, коли такі фірми брали у людей гроші і зникали. Трудову міграцію також найближчим часом навряд чи вдасться скоротити.
Тому у Верховній раді зареєстрували законопроект №2365. З допомогою нього влада потенційно зможе викоренити шахрайство у сфері надання роботи закордоном.
Джерело описує це таким чином: “Польська фірма хоче знайти себе на роботу 10 робочих з України. Вона звертається до компанії для пошуку рекрутів і оплачує її послуги. Та, у свою чергу, знаходить робітників, виступаючи в ролі посередника”.
Василь Воскобойников, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування коментує так: “Шахраї пропонують роботу в країнах ЄС з високим рівнем заробітної плати, беруть наперед гроші за свої послуги і потім зникають. Побороти це явище можна тільки забороною брати гроші з претендентів, бо у всіх країнах ЄС за послуги посередників платить роботодавець, для якого шукають працівників. Саме такий механізм має діяти і в Україні”.
Закон пропонує наступні умови:
витрати за пошук працівника бере на себе роботодавець;
якщо з працівника вимагають гроші, то компанію оштрафують на 34-50 тис. гривень;
договір повинен бути зрозумілою для працівника мовою;
посередник повинен розповісти майбутньому працівнику всі нюанси праці;
фірми-посередники будуть реєструвати за заявним принципом.
Воскобойников додає: “Якщо трудовий мігрант приїде до роботодавця і зрозуміє, що обумовлені умови працевлаштування не відповідають дійсності, то він не буде там працювати, а роботодавець не заплатить гроші посереднику. Саме фінансова відповідальність посередника і призведе до зростання рівня надання послуг здобувачам за кордоном”.
Шукайте деталі в групі Facebook