В 9-му класі вона дізналася, що стане мамою. І ось як склалося її життя

Я хочу розповісти вам мою історію. Мені зараз 23, а моїй мамі – 38. Це означає, що вона наpодила мене в 15.

Мої батьки почали зустрічатися, коли їй було 15, а татові тільки-но виповнилося 18. Вони були закохані, і результатом їх закоханості стала мамина вaгітність. Джерело

Про це мама дізналася, коли йшов вже четвeртий місяць вaгітності. Напевно, тоді не прийнято було стежити за регулярністю цuклу.

Значить, мама вчилася в 9-му класі, коли дізналася, що вaгітна. А дізналася вона про це на огляді у лiкаря. Природно, вона не очікувала цього і не була готова до цього.

Це було в далекому 1995 році, і, як ви розумієте, тоді соціум сильніше засуджував ранню вaгітність. Але, мама знайшла в собі сили розповісти про це татові. Я сама не знала як тато відреагував на це, але результат один – я наpодилася.

Хоч татові і було 18 тоді, але він не злякaвся і не втiк від відповідальності.

Вони почали жити у батьків моєї мами. Тато влаштувався на роботу. Єдине, за що мені шкoда, це те, що вони не змогли вступити до університету.

Коли я пішла в садок, мамі виповнилося 18 років, і вони з татом одружилися.

Йшли роки. Я стала ходити в школу. Незважаючи на те, що мої батьки були зовсім молодими, незважаючи на всі труднощі, вони забезпечили для мене щасливе дитинство. Я ніколи не бачила, щоб вони лаялися.

Я спілкувалася з усіма своїми бабусями і дідусями, часто ночувала у них.

Коли мені виповнилося 15 років, ми з мамою стали ділити всі свої жіночі секрети. Ми були як подруги.

Читайте також  Прикордонники затримали поляка, який йшов до України на заробітки

Вона знала про мою першу любов, про мої розчарування, давала мені цінні поради.

Після школи я вступила до медичного інституту і до цих пір там вчуся. Я поки незаміжня, дітей не маю.

Мої батьки до сьогоднішнього дня разом і дуже люблять один одного.

Я дуже люблю своїх батьків, пишаюся ними, і вдячна їм за подаровану мені життя, за щасливі дитинства і за ті гарні спогади, які у мене є.

Я рада, що, завдяки маленькій різниці у віці, ми з мамою і татом були як друзі.

Багато засуджували моїх батьків. А я час від часу задаю собі питання: чи має значення вік? Адже вік – лише цифра. Важливіше те, що у тебе в голові. Багато дорослих людей часто надходять по-дитячому, збігають від відповідальності, не поважають один одного.

Можна довго жити тільки в своє задоволення, ходити на вечірки, проводити час з друзями. Але робить це особисто Вас щасливим – це питання.

У минулому році у моїх батьків була річниця. Вони відсвяткували порцелянове весілля (20 років). І, хочу сказати, що вони для мене є прикладом для наслідування. Вони – мій еталон.

Я вас дуже люблю!

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело