Про що варто знати педагогу, який хоче підвищити кваліфікацію

Сьогодні, 21 січня 2020 року, відбулася конференція у форматі зустрічі з представниками МОНу на тему «Професійний розвиток педагога: нові можливості у 2020 році». Заступниця Міністерки освіти і науки України Любомира Мандзій розповіла про деякі особливості підвищення кваліфікації педагогічних працівників та роз’яснила основні положення.

 

На початку заходу пані Мандзій наголосила на тому, що Порядок підвищення кваліфікації, затерджений постановою КМУ № 800 від 21 серпня 2019 року «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», може бути не до кінця зреалізований Міністерством освіти і науки. Саме тому постановою КМУ № 1133 від 27 грудня 2019 року «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» вносяться зміни до вищезазначеного Порядку.

Підстав для невизнання результатів підвищення кваліфікації, яке на початку не було закладено у план підвищення кваліфікації, у педагогічної ради немає.

Якщо вчитель самостійно обрав суб’єкта підвищення кваліфікації, не узгоджуючи питання з директором, зі школою, про це стане відомо у результаті підведення підсумків підвищення кваліфікації впродовж року. Безперечно, якщо є сформований план підвищення кваліфікації, то у кінці року педрада заслухає звіт про виконання цього плану. Якщо вчитель говорить, що у плані передбачалося одне, а він зробив інше – може виникнути форс-мажор. Але підстав для невизнання результатів практично немає.

У план підвищення кваліфікації можна вносити зміни.

Вчитель має заздалегідь проінформувати педагогічну раду про свій намір.

Про що йдеться у законодавстві:

Порядок підвищення кваліфікації педагогів (далі – ППКП). Частина 8. Абзац 2, 3.

Підвищення кваліфікації педагогічними і науково-педагогічними працівниками здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації закладу освіти на певний рік, що формується, затверджується і виконується відповідно до цього Порядку.

Читайте також  Порошенко згоден, аби Україна була відсталішою від Африки заради свого заробітку – нардеп

Педагогічні і науково-педагогічні працівники мають право на підвищення кваліфікації поза межами плану підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік згідно з цим Порядком.

ППКП. Частина 17. Абзац 1.

Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які проходитимуть підвищення кваліфікації, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації. Орієнтовний план підвищення кваліфікації формується з урахуванням пропозицій педагогічних працівників.

(Абзац перший пункту 17 в редакції Постанови КМ № 1133 від 27.12.2019)

ППКП. Частина 19. Абзац 1, 2.

План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою.

За погодженням педагогічного або науково-педагогічного працівника, керівника відповідного закладу освіти (уповноваженої ним особи) і суб’єкта підвищення кваліфікації строки (графік) підвищення кваліфікації такого працівника протягом відповідного року можуть бути уточнені без внесення змін до плану підвищення кваліфікації.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників відбувається відповідно до програми підвищення кваліфікації. Вона є основним документом.

Про що йдеться у законодавстві:

ППКП. Частина 9.

Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа –підприємець, що провадить освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.

Суб’єкт підвищення кваліфікації може організовувати освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників, за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою.

Читайте також  Педагог отримає одну й ту саму платню чи то у класі п’ятеро дітей, чи 25, - освітній омбудсмен

(Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1133 від 27.12.2019)

Педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію у різних суб’єктів підвищення кваліфікації.

ППКП. Частина 10.

Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).

Програма також може містити інформацію про:

розподіл годин за видами діяльності (консультація; аудиторна, практична, самостійна і контрольна робота тощо);
особу (осіб), які виконують програму (рівень вищої освіти, категорія, науковий ступінь, педагогічне/вчене звання, місце та/або досвід роботи тощо);
строки виконання програми;
місце виконання програми (за місцезнаходженням суб’єкта підвищення кваліфікації та/або за місцезнаходженням замовника тощо), очікувані результати навчання;
вартість (у разі встановлення) або про безоплатний характер надання освітньої послуги;
графік освітнього процесу;
мінімальну та максимальну кількість осіб в групі;
академічні, професійні можливості за результатами опанування програми;
можливість надання подальшої підтримки чи супроводу;
додаткові послуги (організація трансферу, забезпечення проживання і харчування, перелік можливих послуг для осіб з інвалідністю тощо);
документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації тощо.
Обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи.

Суб’єкти підвищення кваліфікації можуть розробляти програми підвищення кваліфікації на основі типових програм підвищення кваліфікації, що затверджуються МОН.

Суб’єкти підвищення кваліфікації забезпечують відкритість і доступність інформації про кожну власну програму підвищення кваліфікації шляхом її оприлюднення на своїх веб-сайтах.

Шукайте деталі в групі Facebook


Джерело